Загальний процес проведення Громадського бюджету зображений на схемі нижче (див. Рисунок 1. Загальна схема процесу проведення Громадського бюджету.
 

Рисунок 1. Загальна схема процесу проведення Громадського бюджету.
Задля підвищення зручності для користувачів і функціональності Системи передбачається створення додаткових модулів та компонентів функцій. На Рисунок 1. Загальна схема процесу проведення Громадського бюджету сірим кольором виділені підпроцеси загального процесу проведення Громадського бюджету в м. Києві, що будуть реалізовані відповідно до даного Технічного завдання, а білим кольором – блоки, які вже створені в процесі розробки Системи та функціонують. Відповідно до вимог у даному Технічному завданні у Системі будуть автоматизовані наступні етапи Громадського бюджету:

• Подання проектів;
• Розгляд проектів ВСП;
• Голосування;
• Визначення переможців;
• Планування і реалізація.

В рамках доробки Системи буде автоматизовано такі процеси:

• Проведення виборів в ГБК;
• Формування команди автора та прихильників проекту;
• Відображення реалізації проектів по стадіях.

Модуль проведення виборів в ГБК має бути розроблений таким чином:

• Розробити можливість створювати необмежену кількість циклів відбору кандидатів з індивідуальними налаштуваннями тривалості етапів, числа голосів та інших параметрів;
• Дозволити зареєстрованим в Системі представникам громадських організацій подавати заявки на конкурс в ГБК;
• Користувачам адміністративної панелі (Модераторам) додати керування заявками і відхиляти ті, що не відповідають правилам участі;
• Створити проведення голосування за представлених кандидатів в 2 тури з можливістю голосування в першому турі всіх користувачів Системи, у другому – лише учасників другого туру;
• Розробити формування рейтингу учасників за результатами голосування і відображати в Системі за певними параметрами переможців.

Якщо Положенням визначено проведення виборів в ГБК, перед початком сесії Адміністратор встановлює відмітку «Дозволити ГБК» у вкладці «Інші налаштування» в довіднику «Місто» (див. Рисунок 2  Відмітка “Дозволити ГБК” в довіднику “Місто”). Рисунок 2  Відмітка “Дозволити ГБК” в довіднику “Місто”
Процес проведення виборів в ГБК складається з наступних етапів (днем початку кожного нового етапу є наступний за днем закінчення попереднього етапу):

1. Подача заявок (див. Рисунок 3 Конкурс ГБК. Подача заявки (см. 1), Рисунок 4 Конкурс ГБК. Подача заявки (ст. 2), Рисунок 5 Конкурс ГБК. Подача заявки (ст. 3)). На рисунках зображена анкета, яку має заповнити Зовнішній користувач – кандидат на вибори в ГБК.
2. Розгляд.
3. Перший тур голосування (описано нижче, див. Рисунок 7 Процес голосування по конкурсу ГБК). На рисунку відображена схема бізнес-процесу голосування за кандидатів в ГБК. Спочатку проводиться перший тур, в якому всі Зовнішні користувачі можуть голосувати за кандидатів. В другий тур автоматично проходять кандидати, які набрали кількість голосів, що рівна параметру “Мінімальна кількість голосів для проходження в 2-й тур”.
4. Другий тур голосування (описано нижче, див. Рисунок 7 Процес голосування по конкурсу ГБК). На рисунку відображена схема бізнес-процесу голосування за кандидатів в ГБК. Після першого туру проводиться другий тур, в якому кандидати в ГБК голосують один за одного між собою.

Визначення переможців.
Створення і подача заявки кандидата на участь у конкурсі в ГБК відбувається згідно процесу, відображеного на Рисунок 6 Процес подання заявки на конкурс ГБК.
Рисунок 6 Процес подання заявки на конкурс ГБК
Подана заявка надходить в Систему зі статусом “На модерації”. Після цього Модератор проводить її перевірку на відповідність параметрам до ГО, вказаних в Положенні. Наприклад:

• на момент формування комісії ГО зареєстрована у місті Києві понад 1 рік;
• наявність статусу неприбутковості;
• наявність публічної фінансової звітності за минулий рік.

У випадку неможливості доопрацювати заявку, Модератор надає їй статус «Видалена», в разі дозволу доопрацювати та відредагувати – статус «Відхилена». Якщо заявка змін не потребує (первинно або після доопрацювання), вона отримує статус «Учасник 1-го туру» і публікується на Сайті. Процес проведення голосування на виборах до ГБК відображений на Рисунок 7 Процес голосування по конкурсу ГБК. Даний процес складається з першого та другого турів. Після проведення двох турів визначається повний склад Громадської бюджетної комісії, що буде діяти з дня її офіційного затвердження до обрання нової комісії на наступних виборах до ГБК. Частота проведення виборів та їх параметри визначаються Положенням.

 
Рисунок 7 Процес голосування по конкурсу ГБК

Мета створення модулю інтеграції з ОКК:

• Додати можливість в рамках сесії використовувати функцію реєстрації та ідентифікації користувачів через ОКК;
• Здійснювати передачу даних користувачів, необхідних для реєстрації в рамках Системи, з ОКК;
• Здійснювати перевірку даних користувачів ОКК на відповідність зі списком користувачів, які вже були зареєстровані в Системі раніше;
• Здійснювати передачу даних про голосування від Системи до OKK.

Рисунок 10  Схема взаємодії Системи з ОКК Для реєстрації/авторизації в Системі через ОКК, Зовнішній користувач натискає «Вхід» на головній сторінці Сайту, далі натискає кнопку “Kyiv ID” в pop-up з методами реєстрації/авторизації. Після цього Система здійснює перенаправлення Зовнішнього користувача в ОКК. Виконавець не несе відповідальності за роботоздатність даного переходу. На сторінці сервісу ОКК Зовнішній користувач проходить  реєстрацію/авторизацію згідно з процедурою організації-реєстратора та потрапляє на Сайт як авторизований користувач. На Рисунок 11 Вхід через ОКК в формі реєстрації/авторизації. Крок 1 Рисунок 11зображена реєстраційна форма Зовнішніх користувачів на Сайті. Форма викликається натисканням на «Вхід» у верхньому правому кутку на будь-якій сторінці Сайту. Зліва відображений блок входу за логіном і паролем  (для вже зареєстрованих користувачів), справа – блок реєстрації з доступними методами реєстрації в поточній сесії. Логіном Зовнішнього користувача в Системі є серія та номер паспорту або номер телефону, вказаний при реєстрації. Рисунок 11 Вхід через ОКК в формі реєстрації/авторизації. Крок 1
На Рисунок 12 Вхід через ОКК в формі реєстрації/авторизації. Крок 2 зображена сторінка сервісу ОКК, яка відображається користувачу у випадку, коли він обрав реєстрацію/авторизацію через ОКК та в формі реєстрації натиснув кнопку «Вхід через KyivID». Вид і зміст даної форми може бути змінено за рішенням розробника ОКК. Рисунок 12 Вхід через ОКК в формі реєстрації/авторизації. Крок 2
На Рисунок 13 Повідомлення про нестачу даних обов’язкових полів в обліковому записі Зовнішнього користувача показано повідомлення, яке отримує Зовнішній користувач при реєстрації в Системі, якщо Організація-реєстратор не передала дані хоча б в одне обов’язкове поле для реєстрації, які визначені в параметрах сесії в розділі «Поточна сесія». При цьому, в повідомленні вказуються назви полів, по яким не було отримано даних, задля інформування користувача про те, які дані йому буде необхідно уточнити в анкеті в Організації-реєстраторі. Рисунок 13 Повідомлення про нестачу даних обов’язкових полів в обліковому записі Зовнішнього користувача

У Модулі комбінованого геокодингу розробляється таке:

• Додається можливість підключати такі сервіси геокодингу як Open Street Map Nominatim (openstreetmap.org), Visicom (visicom.ua), Google Maps (maps.google.com);
• Передбачаються варіанти підключення різних режимів  (паралельний або послідовний) пошуку адрес і введення можливості задання пріоритетів при використанні декількох систем;
• В АРМ Адміністратора додається доступ до вкладки “Системи геокодингу” довідника “Місто”;
• Передбачається можливість інтеграції з ІАС «Майно» та можливість підключення карти ІАС “Майно” в основу “Мапи проектів”.

Система геокодингу здійснює пошук за адресами баз даних провайдерів сервісу геокодингу (таких як Open Street Map Nominatim, Visicom, Google Maps) та конвертує їх в координати для подальшого відображення на мапі. Система комбінованого геокодингу здійснює одночасний або послідовний пошук (в залежності від налаштувань) по базах даних провайдерів сервісу геокодингу та знаходить найбільш оптимальне значення координат. Таким чином гарантується відповідність знайденої адреси до фактичного розташування об’єкта за певною адресою. Опис панелі налаштувань комбінованого геокодингу поданий в Таблиця 13. Опис функцій панелі налаштувань сервісів геокодингу. Система має розпізнавати будь-які адреси, які вводяться Користувачем та Модератором/Адміністратором: адреса проживання користувача, адреса реєстрації користувача, адреса проекту. Усі налаштування комбінованого геокодигу в Системі здійснює Адміністратор. Модератору дані налаштування в його АРМі не доступні. Для налаштування Адміністратором геокодингу в його АРМ створюється вкладка “Сервіси геокодування” в довіднику “Міста” (Див. Рисунок 16 Вкладка «Сервіси геокодування» в довіднику «Місто») Вкладка має наступні параметри для налаштування:

1. Режим пошуку (послідовний, паралельний).
2. Підключення кожної з систем геокодингу:

• Встановлення/зняття відмітки біля назви системи геокодингу;
• Додавання API-ключа в разі потреби;
• Визначення пріоритету в пошуку.

На Рисунок 16 Вкладка «Сервіси геокодування» в довіднику «Місто» зображена вкладка «Сервіси геокодування», яка доступна в АРМі Адміністратора. В ній Адміністратор здійснює налаштування параметрів комбінованого геокодингу згідно з описом в Таблиця 13. Опис функцій панелі налаштувань сервісів геокодингу. Має бути доданий опис режимів пошуку біля назв режимів у вкладці «Системи геокодингу» в довіднику «Місто»:

• Паралельний (буде опитувати всі ввімкнені сервіси одночасно, брати дані з найбільш пріоритетного та доповнювати даними з інших джерел згідно пріоритету).

При включенні режиму «Паралельний» буде здійснюватися пошук адреси по всім системам геокодингу, по яким проставлена відмітка. При цьому спочатку буде здійснюватися пошук з системи геокодингу з пріоритетом “3” (найвищим пріоритетом), потім відповідно з пріоритетом “2” та пріоритетом “1”. Всі знайдені варіанти запису адреси з усіх трьох систем будуть відображатися у випадаючому списку в полі, куди здійснюється введення адреси. 

• Послідовний (опитується спочатку найбільш пріоритетне джерело, якщо в ньому було щось знайдено — отримуються результати, якщо ні — переходимо до іншого).

При включенні режиму “Послідовний” буде здійснюватися пошук адреси спочатку з системи геокодингу з найвищим пріоритетом “3”. В разі виявлення хоча б одного результату запису адреси він з’явиться у випадаючому списку в полі, куди здійснюється введення адреси і пошук на цьому буде зупинено. Якщо адресу не було знайдено в системі геокодингу з найбільшим пріоритетом “3”, відбувається пошук адреси в системі геокодингу з пріоритетом “2”. Якщо не знайдено в ній – здійснюється перехід до пошуку адреси в системі геокодингу з найменшим пріоритетом “1”:

• якщо пошук адреси в ній успішний – вона з’являється у випадаючому списку поля, куди здійснюється введення адреси,
• якщо пошук – не успішний, у випадаючому полі відображається текст “Немає результатів”.

Рисунок 16 Вкладка «Сервіси геокодування» в довіднику «Місто»             В Системі розроблений відкритий програмний інтерфейс, за допомогою якого ІАС “Майно” отримує від Системи дані для відображення по проектам, такі, як назва проекту, категорія проекту, його бюджет, поточний статус у Системі, автор проекту. На Рисунок 17 Поле «Адреса растрових тайтлів» у вкладці «Інші налаштування» довіднику «Місто» зображено макет створеного поля «Адреса растрових тайтлів для leaflet для інтеграції з ІАС «Майно» для відображення мапи проектів на картографічній основі ІАС «Майно». Дані можуть змінюватися залежно від налаштувань. Поле доступно в АРМі Адміністратора в довіднику «Місто» у вкладці «Інші налаштування».
Рисунок 17 Поле «Адреса растрових тайтлів» у вкладці «Інші налаштування» довіднику «Місто»

В процесі розробки модулю створюються наступні складові:

• відображення в верхньому і нижньому (footer)  меню розділів зі списку;
• перейменування розділів меню в рамках заданого обмеження за кількістю символів;
• додавання нових сторінок через меню адміністративної панелі з виведенням їх в розділ “Допомога”;
• додавання нових сторінок з використанням створеного шаблону “Відображення відео” із завантаженням на них відео-контенту в розділі “Допомога”;
• редагування Модератором текстів на головній сторінці Сайту;
• створення текстових підказок під кожним етапом процесу з можливістю їх зміни Модератором;
• додавання логотипу міста  в верхню частину головної сторінки з можливістю його заміни в адміністративній панелі.

На Рисунок 18 Перейменування розділів меню та зміна назв заголовків і підзаголовків за допомогою довідника «Переклади» відображено розділ “Довідники” – “Переклади”. В Системі створюється менеджер зміни назв задля заміни назви розділів і підрозділів на Сайті. 
Рисунок 18 Перейменування розділів меню та зміна назв заголовків і підзаголовків за допомогою довідника «Переклади» На Рисунок 19 Додавання текстової сторінки в розділі «Контент» - «Статичні сторінки» зображено можливість  додавання різних статичних сторінок в розділі «Контент» - «Статичні сторінки». Доробки розділу дають можливість створювати сторінки, які будуть відображатися на Сайті як окремі підрозділи розділу «Про проект». Наразі в Системі можна створювати лише дві статичні текстові сторінки:

• Правила участі
• Додаткова інформація
• 

Рисунок 19 Додавання текстової сторінки в розділі «Контент» - «Статичні сторінки»
На Рисунок 20 Відображення текстових підказок до етапів на сайті наведено приклад, як буде відображатися підказка до етапу, яка буде відображатися при наведенні курсором на етап на timeline на Сайті. Всі підказки доступні для редагування Модератором в його АРМі протягом всієї сесії та до її початку.
Рисунок 20 Відображення текстових підказок до етапів на сайті
На Рисунок 21 Поле «Логотип» у довіднику «Місто» зображено, як здійснюється додавання логотипу у поле «Логотип» в довіднику «Місто» в АРМі Модератора. Модератор завантажує в нього один файл формату .jpeg або .png. розміром до 10 МБ. До початку та під час всієї сесії Модератор може змінювати зображення. Завантажений логотип буде відображатися у верхній частині головної сторінки на Сайті. 
Рисунок 21 Поле «Логотип» у довіднику «Місто»

Мета створення модуля:

• будь-якому зареєстрованому користувачу подати заявку Автору проекту на включення в команду проекту з текстовим коментарем;
• Автору проекту прийняти або відхилити заявку з необов’язковим коментарем, які обґрунтовують відмову в разі відхилення;
• відправляти автоматичні повідомлення Автору проекту на e-mail про заявки прихильників і прихильникам про рішення Автора проекту;
• відображати контактні дані (телефон, e-mail) Автора проекту і його прихильників один одному;
• відображати кількість всіх прихильників проекту в картці проекту з можливістю виклику їх повного списку із зазначенням ПІБ, фото, посилання на Facebook-профіль (якщо такий є);
• в галереї проектів вибрати проекти, що мають кількість прихильників в певному діапазоні (фільтр по числу прихильників) і відключити фільтр;
• виключити прихильника зі списку Автором проекту.

Автором проекту є Зовнішній користувач, що подав проект у Системі і відповідає таким вимогам:

• “Мінімальний вік автора”;
• “Методи реєстрації авторів”;
• Щодо подання проекту нерезидентами;
• Заповнив всі поля в анкеті Зовнішнього користувача;
• Подав проект в Систему;
• Проект автора має статус відмінний від “Видалений”.

Для реалізації можливості формування команди проекту на сторінці проекту додається вкладка “Прихильники” (Див. Рисунок 24 Демонстрація прихильників (макет) проекту на сторінці проекту), на якій:

1. Автору проекту буде відображатися:

• ПІБ автора заявки прихильника;
• Фото прихильника;
• Дата отримання заявки від прихильника;
• Коментар прихильника до заявки;
• Посилання на Facebook-профіль;
• Телефон прихильника;
• E-mail прихильника;
• Статус заявки з можливістю змінити з випадаючого списку (прийняти рішення по заявці) (див. Рисунок 23 Демонстрація розділу (макет) «Прихильники» для автора проекту).

1. Всім іншим Зовнішнім користувачам відображаються наступні дані про прихильників проекту (тільки тих, чиї заявки вже погоджені Автором проекту):

• ПІБ прихильника;
• Фото прихильника;
• Посилання на Facebook-профіль прихильника проекту.

Процес додавання Автором проекту прихильника до своєї команди зображений на Рисунок 22 Процес додавання прихильника:


Рисунок 22 Процес додавання прихильника
Долучення прихильників до команди проекту можливе після проходження проектом етапу модерації. Додавання і видалення прихильників можливо на всіх наступних етапах проекту після модерації.  На Рисунок 23 Демонстрація розділу (макет) «Прихильники» для автора проекту зображено, яким чином відображається модуль «Прихильник проекту» на сторінці проекту для авторизованого автора даного проекту. Автору доступні контактні дані прихильника та стовпчик з набором статусів для надання / зняття доступів прихильників до команди проекту.  
Рисунок 23 Демонстрація розділу (макет) «Прихильники» для автора проекту
На Рисунок 24 Демонстрація прихильників (макет) проекту на сторінці проекту зображено вигляд блоку «Прихильники проекту» для всіх інших Зовнішніх користувачів.
Рисунок 24 Демонстрація прихильників (макет) проекту на сторінці проекту
На Рисунок 25 Поле «Коментар» при подачі заявки прихильника зображено pop-up, який відкривається при натисканні “Стати прихильником” на сторінці проекту. Задля початку комунікації з автором прихильник може додати коментар до своєї заявки на приєднання до команди автора проекту. В pop-up додано текст, що попереджає прихильника про те, що в разі прийняття його до команди, його дані (ПІБ, фото та Facebook-профіль) будуть відображатися на сторінці проекту.   
Рисунок 25 Поле «Коментар» при подачі заявки прихильника На Рисунок 26 Pop-up після подання заявки прихильника зображено pop-up вікно, що з’являється в інтерфейсі для Зовнішнього користувача після того, як він подав заявку на приєднання до команди проекту. В pop-up повідомляється, що автор проекту розгляне заявку і прийме рішення про додання користувача до власної команди.  
Рисунок 26 Pop-up після подання заявки прихильника По отриманій заявці від прихильника на приєднання до команди проекту, у випадку, якщо автор проекту не бажає додавати даного користувача (прихильника) до команди проекту, він може поставити заявці статус «Відхилено» і написати коментар про причину відхилення заявки прихильника. Такий pop-up зображено на Рисунок 27 Поле «Коментар» при відмові автора проекту.  
Рисунок 27 Поле «Коментар» при відмові автора проекту
Процес, що описує видалення прихильника автором проекту, зображений на Рисунок 28 Процес видалення прихильника автором проекту. Видалення прихильника відбувається шляхом встановлення йому відповідного статусу «Відмовлено» в записі обраного прихильника на сторінці проекту в блоці «Прихильники». Також, за потреби, автор проекту може додати коментар про причину видалення прихильника з команди проекту, який буде зазначений у листі прихильнику (див. Пункт 5 Таблиця 16. Етапи формування команди автора проекту та його прихильників).

Рисунок 28 Процес видалення прихильника автором проекту Після отримання відмови від автора проекту, прихильник може безліч разів подавати заявку на долучення до команди даного проекту. Проте у випадку, якщо у Зовнішнього користувача була подана заявка на долучення до команди проекту і по ній встановлено статус «Прихильник, тоді даний користувач по поточному проекту не може повторно подати заявку в прихильники. Заявки на долучення прихильника проекту до команди проекту можуть приймати різні статуси в Системі в залежності від проходження такої заявки по процесам додавання та видалення прихильників проектів. Статуси заявок прихильників в Системі представлені в Таблиця 17. Статуси заявок прихильників. Таблиця 17. Статуси заявок прихильників