https://data.kyivcity.gov.ua/ https://wiki-projects.kyivcity.gov.ua/pages/viewpage.action?pageId=29033748 Головна

1. Міський територіально-господарський комплекс як об’єкт кадастрового обліку, моніторингу, планування й управління відображається в наступних взаємопов’язаних геоінформаційних моделях міста (див.
   

рис. 1): структурно-функціональній, кадастровій, інженерно-інфраструктурній, ресурсно-екологічній та базовій координатно-просторовій.

1. Структурно-функціональна модель території є основою для інших комплексних моделей території, не обов’язково пов’язаних з нерухомістю. Структурно-функціональну модель формує і використовує у своїй діяльності Департамент  містобудування та архітектури.

Ця модель утворюється сукупністю таких субмоделей:

• генеральний план міста, що містить опорний план, функціональне, інженерно-геологічне, історико-культурне, ландшафтне, санітарно-гігієнічне зонування, водоохоронні зони, містобудівні обмеження, історико-архітектурний опорний план і схеми розвитку території та міської інженерної інфраструктури, тощо;
• місцеві правила забудови та іншого використання території міста;
• план червоних ліній;
• проекти планувань, землевідведень та землеустрою;
• резервування території для громадських та державних потреб;
• план  привабливих для інвестицій земельних ділянок і об’єктів.

В структурно-функціональній моделі території фактично закріплено публічні права на земельні ресурси міста, які відіграють важливу роль в сучасній системі управління землекористуванням. image?w=643&h=291&rev=1&ac=1&parent=15SyYOeQt18I5wXjRI1yExy-r6a3l7VZQlxJyXV7Wwq4 Рис. 1. Структура комплексної інформаційної моделі міської території.

1. Кадастрова (реєстраційно-правова) модель створюється в результаті діяльності Департаменту  земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури, Департаменту комунальної власності та КП Бюро технічної інвентаризації. В кадастровій моделі відображається інформація про об’єкти кадастрового обліку в аспекті правових процесів, зв’язаних з набуттям та передачею прав на нерухомість.

Основу цієї моделі складає інформація про іманентні (внутрішні) властивості об’єктів нерухомості, про права на ці об’єкти та про суб’єктів прав. Структурно в кадастровій модель виділяється сукупність таких логічно пов’язаних реєстрів:

• реєстри об’єктів нерухомості – земельних ділянок та їх частин (за видами функціонального використання землі або об’єкту нерухомості, що розташований на ній);
• реєстр будівель та окремих приміщень, які є об’єктами права;
• реєстри суб’єктів права (юридичних та фізичних осіб);
• реєстр прав та документів, що посвідчують права;
• реєстр сервітутів, обмежень та обтяжень прав;
• реєстр кадастрових і територіальних зон тощо.

Кадастрова модель є основою для проведення усіх операцій з нерухомістю, оподаткування, а також  є вихідною для аналізу стану використання та планування розвитку території.

1. Інженерно-інфраструктурна модель має створюватися й вестися комунальними підприємствами і службами експлуатації інженерних мереж та містить:

• реєстри міських інженерних мереж та споруд на них за видами забезпечення (вода, газ, тепло, електроенергія, телекомунікації і зв’язок, каналізація),
• реєстри електричних мереж та зовнішнього освітлення;
• реєстри електричних мереж телекомунікації і зв’язку,
• реєстр вулично-дорожньої мережі та дорожніх споруд.
• модель мережі міського транспорту.

Ця модель повинна забезпечувати як надійну експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури, так і оцінку фактичного стану інженерного забезпечення земельних ділянок та об’єктів нерухомості в залежності від їх функціонального використання. Просторове розміщення об’єктів міських інженерних мереж є підставою для встановлення сервітутів та обмежень на відповідних земельних ділянках.

1. Комплексна ресурсно-екологічна модель містить дані, що агрегуються за функціональними групами, виходячи з таких функцій природно-ресурсного потенціалу:

• земельні ресурси (правовий статус, стан, функціональне призначення і фактичне використання, співвідношення попит-пропозиції на земельні ресурси, динаміка доходів від землекористування);
• сировинні ресурси (що вилучаються і споживані в якості сировини для матеріального виробництва і кінцевих продуктів споживання людиною, рівень регенерації основних металів, скла, паперу тощо, обсяги зворотних вод в промисловості та побуті тощо);
• енергетичні ресурси (споживані з вилученням і без вилучення для вироблення тепла і електроенергії, частка відновлюваних ресурсів в загальному виробництві енергії та її споживання в побутовому секторі, енергоємність доходів);
• ґрунтові ресурси (що вилучаються частково і споживані як основний засіб виробництва в сільському і лісовому господарстві; площі ґрунтів із зниженими рівнями гумусу порівняно з природними; площі ерозійних та інших порушених земель);
• інженерно-геологічні ресурси (споживані як окремі властивості літосфери при будівництві і розміщенні об’єктів інфраструктури);
• повітряні ресурси (динаміка забруднення повітря та дії запобіжних заходів);
• середовище формуючі (або екологічні) − використані як стабілізуючі та для підтримки чинників природного середовища, які забезпечують сталий рівень екологічного потенціалу території.

Ресурсно-екологічна модель території створюються на основі інтегрування та аналітичної обробки даних з кадастрових та моніторингових систем та є важливою складовою системи інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень.

1. Єдиний базовий набір геопросторових даних ІАС «Майно» є базовою цифровою моделлю місцевості, що призначена для координатно-просторової прив’язки та геоінформаційного інтегрування усіх моделей міського територіально-господарського комплексу.
2. До основних інформаційних ресурсів єдиної базової координатно-просторової моделі відноситься:

• планово-висотна геодезична мережа міста;
• цифрові растрові моделі топографічних планів території міста в масштабах 1 : 2 000 та 1 : 5 00;
• цифрові векторні моделі топографічних планів території міста в масштабах 1 : 2 000 та 1 : 5 00;
• цифрова модель рельєфу з роздільною здатністю масштабу 1 : 2 000;
• цифрова векторна модель топографічної карти масштабу 1 : 10 000;
• цифровий ортофотоплан на основі космічного знімку високого розрізнення масштабу не дрібніше 1 : 5 000;
• цифрова модель базового (каркасного) плану міста масштабу 1 : 2 000;
• реєстр вулиць з цифровою векторною моделлю осей вулиць з координатною прив’язкою до плану масштабу 1 : 2 000;
• реєстр адрес з їх координатною прив’язкою до плану масштабу 1 : 2 000.

1. Базовий план визначається як сукупність каркасних елементів території, до яких відносяться:

• межа населеного пункту та міських адміністративних районів;
• магістралі загальноміського та районного рівнів;
• осі вулиць;
• межа смуги землевідведення залізниці;
• природні перешкоди (ріки, струмки, канали, яри, тощо);
• в окремих випадках межі ділянок виробничих підприємств, жилих масивів, зелених та рекреаційних зон.

За топологією елементи каркасного плану формуються як векторна сегментно-вузлова модель, в якій кожний сегмент семантично однорідний, наприклад, є межею території підприємства зі смугою землевідведення залізниці, або є частиною берегової лінії та т. ін. Для кожного сегмента визначається та чергується природа його походження. Для суміжних сегментів обов’язковою вимогою є топологічна коректність вузлів.

1. Базовому плану та реєстру вулиць та адрес в міській інфраструктурі геопросторових даних та в ІАС “Майно” надається статус офіційного відкритого загальноміського геоінформаційного ресурсу як основи для створення та інтегрування даних – єдиний портал геопросторових даних міста Києва (далі ЄПГД).